Любимой быть – почти дойти до точки
Ломая пальцы в судорогах ночных
Во сне, срывая от ромашки лепесточки
Теряя слёзы из глазниц сырых.
Фатою накрахмаленной накрыта
С утра под шум подвыпившей родни
Причесана, подстрижена помыта
И как ей жаль погубленные дни.
Чего там дни года ушли в помойку
Сегодня Фёкле сорок шесть годков
Вчера устроила попойку
Созвав всех бывших мужиков.
Пусть косоглазый комбайнёр Степанов
И невысок и внешне неказист
Зато он любит и с детями масса планов
Да и душою вроде как бы чист.
Любимой быть не всякому даётся
Отдаться можно просто по нужде
Когда же любишь сердце звонко бьётся
И этот бой всем слышится везде.
Любовь как грохот наковальни
Зовёт из разных уголков
Из ближних средних самых дальних
На протяжении веков.
Пусть угревая сыпь не тронет
Их чувств глубинных чистоту
А Фёкла любит пусть и стонет
Всю ночь в горячечном поту.
Любимой стать уже удача
И возраст здесь как лай собак
И в двадцать можешь ты быть клячей
И в тридцать сгорбленной как рак.
Любовь жива она нетленна
Она всегда и всюду есть
Она пульсирует как вена
И ей сегодня сорок шесть.
Слава Богу, хоч одного свого зустрив, а то всэ москали тай москали... Дывни люди, мене Вовкою клычуть, а деяки Баяном? Так Баян з Краматорська, з Донбасу, вин есть також москаль, тому що вси, хто з ливой стороны Днипра - гэть уси москали.) А ми - просто хохли. Здоров був, зэмляченьку мий дорогый!!!
Так я ж тоже беру рыбу в Летичеве,када еду до Хмельницку.А то и в Хмельник за водою лечебной заезжаю..Хочу в Меджибоже свой Бастион отстроить,шобы кляти недруги перелякались пытаясь его взять...Щоб их крыгой побило в Пивдэном Буге.
Ох і гади - ці московські зоїли! Якийсь HINO клятий та кілька лоботрясів мені двійок наставили ні за що, ні про що! Був я, земляченьку, і у Літині, і у Хмельницькому , і у Вінниці. А в Летичеві рибу гарну продають на дорозі і грибочки також. Отоє і я кажу: хай їх крига поламає не тільки у Південному Бузі, а також і у всіх річках та озерах! )